ПОДРІБНЮВАНІСТЬ МАТЕРІАЛІВ

В останніх наших публікаціях Ви неодноразово зустрічали коефіцієнт подрібнюваності матеріалів (G). Давайте спробуємо розібратися, що це таке і які чинники можуть впливати на нього.

Подрібнюваність матеріалу – це схильність матеріалу, що володіє конкретними властивостями міцності, до руйнування в барабанних млинах. При проектуванні процесу подрібнення дуже важливо чітко розуміти, який матеріал буде подрібнюватись і які вимоги до якості помелу необхідно висувати. Що стосується вимог до помелу, то тут в більшості випадків все просто: чим тонше помел, тим краще. Подрібнюваність матеріалу залежить від конкретних фізико-механічних властивостей конкретного матеріалу, який планується подрібнювати.

Для лабораторного визначення подрібнюваності можна використовувати наступний метод. Проба матеріалу, що подрібнюється, дробиться до крупності 6-0 мм і подрібнюється при постійних умовах, прийнятих для лабораторного млина. При цьому через рівні проміжки часу проводиться аналіз результатів подрібнення. Матеріал проходить крізь стандартний набір лабораторних сит (0300; 0200; 0150; 0100; 0074). Отримані дані (час подрібнення, залишок на кожному з сит) вносяться в спеціальну таблицю. Як правило, за стандарт подрібнення приймають вимогу 10% залишку на ситі.

В такому випадку, подрібнюваність до крупності 10% залишку на певному ситі можна знайти як питому продуктивність по новоутвореному класу за формулою:

де: P – маса проби руди в млині, кг;
β_k  і β_и – доля матеріалу, що пройшла через сито до та після подрібнення, частки од .;
V – об’єм млина, л .;
Т – тривалість подрібнення, хв.

Таким чином, знайдена величина покаже нам, на скільки той чи інший матеріал легкий в подрібненні. Даний коефіцієнт так само використовується в розрахунках енергетичних індексів Бонда, які необхідні для планування на гірничо-збагачувальних комбінатах.