Вимір твердості на поверхні сталевих помольних куль

Твердість поверхні помольних куль визначають на двох діаметрально протилежних ділянках.

При визначенні твердості за методом Роквелла на кожній ділянці виконують чотири виміри.

Перші три вимірювання виконують в вершинах уявного рівностороннього трикутника з довжиною сторони від 5 до 8 мм. Ці виміри є пробними, їхні результати не записують в протокол випробувань.

Четвертий вимір виконують в центрі трикутника. Результат цього виміру заносять в протокол випробувань.

Для простоти вимірювань можна попередньо намалювати точки в місцях проведення замірів: три – у вигляді вершин трикутника, а четверту – в центрі цього трикутника.

Чотири виміри необхідно робити відповідно до ГОСТ 9013 «Метод вимірювання твердості по Роквеллу» , де зазначено:

• Після зміни наконечника, робочого столика або підставки перші три вимірювання не враховуються.
• Кількість відбитків при вимірюванні твердості, спосіб обробки і результати вимірювань вказуються в нормативно-технічної документації на металопродукцію.

В ДСТУ дана методика вимірювання вказана для того, щоб за ці три виміри придавити наконечник до поверхні помольної кулі і отримати четвертий вимір з мінімальною похибкою.

На циферблаті приладу розташовано кілька шкал:

1. Шкала C – для вимірювань використовується індентор – алмазний конус з кутом 120 ° при вершині при навантаженні 150кгс. Одиниця виміру HRC.
2. Шкала В – для вимірювань використовується індентор – кулька діаметром 1/16 дюйма з карбіду вольфраму (або загартованої сталі) при навантаженні 100кгс. Одиниця виміру HRВ.

Ми проводимо вимірювання твердості шляхом Роквелла за шкалою «С», тобто вимір відбувається за допомогою впровадження в зразок індентора – алмазного конусного наконечника. Рух стрілок на циферблаті приладу відповідає при першій зупинці попередньому навантаженню -10 кгс, при другій – повному навантаженню 150кгс.