Твердість поверхні помольних куль визначають на двох діаметрально протилежних ділянках.
При визначенні твердості за методом Роквелла на кожній ділянці виконують чотири виміри.
Перші три вимірювання виконують в вершинах уявного рівностороннього трикутника з довжиною сторони від 5 до 8 мм. Ці виміри є пробними, їхні результати не записують в протокол випробувань.
Четвертий вимір виконують в центрі трикутника. Результат цього виміру заносять в протокол випробувань.
Для простоти вимірювань можна попередньо намалювати точки в місцях проведення замірів: три – у вигляді вершин трикутника, а четверту – в центрі цього трикутника.
Чотири виміри необхідно робити відповідно до ГОСТ 9013 «Метод вимірювання твердості по Роквеллу» , де зазначено:
- Після зміни наконечника, робочого столика або підставки перші три вимірювання не враховуються.
- Кількість відбитків при вимірюванні твердості, спосіб обробки і результати вимірювань вказуються в нормативно-технічної документації на металопродукцію.
В ДСТУ дана методика вимірювання вказана для того, щоб за ці три виміри придавити наконечник до поверхні помольної кулі і отримати четвертий вимір з мінімальною похибкою.
На циферблаті приладу розташовано кілька шкал:
- Шкала C – для вимірювань використовується індентор – алмазний конус з кутом 120 ° при вершині при навантаженні 150кгс. Одиниця виміру HRC.
- Шкала В – для вимірювань використовується індентор – кулька діаметром 1/16 дюйма з карбіду вольфраму (або загартованої сталі) при навантаженні 100кгс. Одиниця виміру HRВ.
Ми проводимо вимірювання твердості шляхом Роквелла за шкалою «С», тобто вимір відбувається за допомогою впровадження в зразок індентора – алмазного конусного наконечника. Рух стрілок на циферблаті приладу відповідає при першій зупинці попередньому навантаженню -10 кгс, при другій – повному навантаженню 150кгс.
